29.05.2020
13483 Переглядів
Звільнення працівника будь-якої державної або комерційної організації за власною ініціативою - найпоширеніша причина. Відбувається це у випадках, коли працівник уже просто перенасичений відносинами з поточним роботодавцем, знайшов більш відповідне місце роботи або ж у нього є інші поважні причини до такого кроку.
Зміст:
Для будь-якого з роботодавців (наймачів) процес звільнення свого працівника вимагає злагодженої взаємодії різних відділів: кадрового, юридичного, служби безпеки і бухгалтерії.
По-перше, кадрова служба визначає статтю (КЗпП України звільнення за власним бажанням), на підставі якої буде проводитися звільнення і категорію, до якої належить працівник.
По-друге, юридичний відділ перевіряє дані відділу кадрів і підтверджує можливість звільнення особи за конкретною статтею, а також зазначає, яких норм слід дотримуватися при цьому.
По-третє, кадровик становить наказ про звільнення, з яким знайомлять всіх осіб, які брали участь в процесі звільнення - юриста, бухгалтера, яку звільняє особу, а також керівника підприємства. Якщо при цьому проводилося службове розслідування, то в процес звільнення втягують представників служби безпеки. Після чого вже за д їло береться бухгалтерія.
Звільнення для переважної більшості працюючих українців є досить неприємним фактом, навіть якщо воно відбувається за власною ініціативою. При цьому кожному звільняється слід знати, що його роботодавець на цей випадок обтяжений певними зобов'язаннями, які прописані законом. Якщозвільнення за власним бажанням ви проведете правильно, з дотриманням всіх належних законом причин і процедур, то він ніяк не зможе залишити вас з «носом».
Звільнятися з власної ініціативи ви можете як з зазначенням поважної причини, так і взагалі нічого не вказуючи. Згідно з кодексом законів про працю (стаття №38), якщо ви маєте поважну причину, то роботодавець зобов'язаний звільнити вас в зазначені вами терміни.
38-ю статтею КЗпП передбачаються 2 основні умови, які дозволяють звільнення за власним бажанням Україна:
Основна вимога для працівника при цьому - повідомлення свого наймача не пізніше, ніж за 2 тижні до бажаної дати звільнення. При цьому термін «повідомлення» має на увазі не усне повідомлення наймачеві про майбутнє звільнення (або ж повідомлення за допомогою електронних засобів зв'язку), а саме письмове попередження. Подається воно в формі заяви, заповненої за спеціальною встановленою формою.
Перелік поважних причин, які вказує про звільнення за власним бажанням стаття:
Якщо ви маєте поважні причини для свого звільнення, то їх слід вказувати в заяві поряд з бажаною датою догляду, не забувши додати перелік необхідних підтверджуючих ці причини документів. Залежно від виду поважної причини це можуть бути копії медичних висновків, свідоцтва про народження дітей, копії наказів про зарахування до ВНЗ або рішень конкурсних комісій і т.п.
Заява про свій відхід з роботи можна написати, як власноруч, так і надати в друкованій формі. При цьому врахуйте, що в ньому обов'язково повинні бути присутніми ваш підпис і вказуватися дата складання (подачі).
Перед подачею заяви питання про звільнення необхідно скоординувати зі своїм безпосереднім керівництвом і самої дирекцією (наймачами). І тільки після цього вже звертатися в ваш відділ кадрів, який зобов'язаний документально зафіксувати факт подачі заяви у відповідному реєстрі.
Якщо ви не маєте поняття, як правильно оформити заяву, то його зразок можна отримати в «кадрах» або ж знайти в інтернеті за пошуковим запитом «заяву на звільнення за власним бажанням зразок». В інтернеті є безліч готових шаблонів під кожну з причин звільнення, а також рекомендації щодо правильного їх оформлення і подачі.
Щоб уникнути можливих бюрократичних непорозумінь і тяганини, бажано оформити відразу 2 примірника вашої заяви. Один примірник залишається в «кадрах», а другий - з реєстраційним номером і штампом - у вас на руках.
У випадках, коли адміністрація компанії відмовляється приймати заяву, його слід надіслати рекомендованим листом поштою. При цьому необхідно зробити опис вмісту листа, що і не забути про повідомлення про його вручення.
4 важливих складових, які має містити будь-яку заяву на звільнення за власним бажанням Україна:
Головне тут - сама «папірець» в двох примірниках. А ось як вона буде написана (вашою рукою, на «стародавній» друкарській машинці або ж роздруковано на ультрасучасному принтері) - абсолютно неважливо.
Постарайтеся гранично коротко і лаконічно викласти причину, по якій ви зібралися звільнятися. При цьому врахуйте, що обґрунтування «... через низьку зарплату» або «... тому, що директор самодур» і т.п. навряд чи будуть правильно зрозумілі і схвалені вашим наймачем. Як би вас не допекла поточна робота, ніколи не варто забувати про елементарну ділової етики.
Без проставленою дати буде неможливо визначити термін, який ви будете зобов'язані відпрацювати перед звільненням.
Це допоможе вам (або вашим «кадрам») довести, що заява подавали саме ви, при повній свідомості і з реальними намірами, а не ваші колеги-недоброзичливці або будь-який інший, хто був дуже зацікавлений у вашому догляді.
5 цікавих нюансів, які супроводжують заяву на звільнення за власним бажанням:
Весь процес припинення договірних відносин між наймачем і працівником строго ре��улюється трудовими законодавчими нормативами на кожному з його етапів. При цьому повинна неухильно дотримуватися правильність оформлення всієї документації, яка передбачена як законодавчому рівні, так і у внутрішньому розпорядку компанії-наймача.
Будь-яке обмеження прав працівника на компенсаційні доплати виключено. Незалежно від причин, за якими звільняється найнятий працівник, роботодавець зобов'язаний розрахуватися з ним максимум в останній день його роботи.
Будь-розрахунок при звільненні за власним бажанням зобов'язаний враховувати компенсацію в грошовому вираженні всіх невикористаних працівником днів щорічних, а також додаткових відпусток, які покладаються які мають дітей співробітникам. Компенсація при цьому розраховується на підставі середньої щоденної зарплати.
Остаточний розрахунок з працівником, який звільняється увазі:
Опитування порталу «Work.ua» показали, що більше 40% українських працівників мало не щодня думають про зміну роботи. «Кинути все і почати нове життя» - привабливе, а іноді і справді необхідне рішення. Втім, поспішати з ним не варто, адже звільнення - крок відповідальний, складний і часто непередбачуваний.
Можна виділити 6 найтиповіших ситуацій, в яких звільнення здається дуже логічним, але при цьому не варто відразу кидатися і писати заяву про звільнення за власним бажанням:
Це всього лише означає, що вам пора відірватися від «втомленого» робочого процесу і трохи відпочити. Повірте, що після 2-3 днів перерви ви вже будете буквально «рватися» на роботу зі свіжими ідеями і ясною головою.
Переходити на нові місця роботи, постійно підвищуючи як фінансову, так і професійну планки - це, звичайно, розумно. Але яке надійшло до вас і дуже спокусливе чергову пропозицію може виявитися зовсім не тим, що здається на перший погляд. Краще зібрати максимум інформації по цій вакансії і самому роботодавця і все це добре зважити.
Відносини в колективі іноді дійсно бувають складними. Мало кому хочеться бути частиною команди, в якій панує нездорова атмосфера суперництва, цвітуть плітки або (чого ще гірше) самі різномасті підступи. Недарма на людському факторі тримається 40% успіху спільної справи.
Не варто імпульсивно залишати перспективне місце тільки через це фактора. Якщо ви вважаєте, що поточна робота має для вас непогані перспективи, постарайтеся згладжувати виникаючі конфлікти або займайте нейтральну позицію в самих спірних питаннях. Повірте, що це незабаром матиме свою дію і від вас просто «отвяжутся», переключившись на іншу колективну «жертву».
Коментарів