Що таке держреєстрація права власності

Державна реєстрація прав власності — це офіційно зареєстроване підтвердження державою факту покупки, зміни власника або припинення прав на нерухомість, що виконується шляхом внесення відповідних відомостей до державного реєстру. При цьому державна реєстрація не є підставою для отримання прав власності, а лише свідчить про вже набуте право власності.

У яких випадках проводиться реєстрація

Реєстрація права власності потрібна якщо ви:

• здійснили купівлю-продаж нерухомого майна;

• отримали нерухомість в спадок або в подарунок і оформляєте майно на своє ім'я;

• нотаріально посвідчили договір дарування або обміну;

• приватизуєте земельну ділянку або квартиру;

• ввели об'єкт в експлуатацію (наприклад, після реконструкції нерухомості або добудови новобудови);

• маєте рішення суду про визнання права власності на нерухомість тощо

 

Згідно із Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” № 1952-IV, до державного реєстру мають вноситись земельні ділянки, а також на об’єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Сюди належать: житлові будинки і споруди, включаючи квартири і приміщення (житлові та нежитлові). Крім того, потрібно реєструвати права:

• користування (сервітут);

• користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);

• забудови земельної ділянки (суперфіцій);

• господарського відання;

• оперативного управління;

• постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки;

• користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки тощо. 

• право довірчої власності (крім права довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов’язань);

• обтяження речових прав на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва: заборона відчуження та/або користування; арешт; іпотека; вимога нотаріального посвідчення договору, предметом якого є нерухоме майно, встановлена власником такого майна. Податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва.

Хто проводить реєстрацію

До 2016 року список суб'єктів, які мають право проводити державну реєстрацію, був дуже обмежений. Це створювало додаткові незручності для людей, які проживають в невеликих населених пунктах.

 

Тепер процес реєстрації може проводитися через державний реєстратор нерухомості, нотаріуса або органи місцевої влади. Також подати документи можна через центри надання адмінпослуг (ЦНАПи) або акредитованих суб'єктів. При цьому варто пам'ятати, що вони лише приймають і видають документи, безпосередньо реєстрацією займається державний реєстратор прав на нерухоме майно або нотаріус.

 

Знайти найближчого до себе нотаріуса або нотаріальну контору можна скориставшись Єдиним реєстром нотаріусів України. 

 

Карта мережі ЦНАП — за посиланням: map.cnap.in.ua. 

 

Зміни полегшили життя жителям сіл і селищ — відтепер вони можуть зареєструвати власне майно в сільраді. Обов'язкова умова: у голови або секретаря місцевої ради має бути доступ до бази державного реєстру. Крім того, з'явилася можливість держреєстрації прав власності незалежно від місця розташування об'єкта нерухомості.

Які документи потрібні

Після звернення заявника уповноважений представник суб'єкта державного реєстратора прав або нотаріус, використовуючи можливості Держреєстру прав, формують і роздруковують заяву, в якій заявник повинен розписатися.

 

Разом із заявою необхідно надати й інші документи. Їх список залежить від типу об'єкта, що підлягає реєстрації. Це може бути:

• паспорт;

• ІПН (ідентифікаційний номер платника податків);

• техпаспорт об'єкта (за наявності);

• документи, що засвідчують майнові права (наприклад, договір купівлі-продажу для оформлення права власності на квартиру в Україні);

• довідку з бюро технічної інвентаризації (якщо після 2013 року об'єкт не вносився до реєстру нерухомого майна);

• документ, що засвідчує право власності на земельну ділянку;

• виписку із земельного кадастру (якщо після 2013 року він не вносився до реєстру нерухомого майна);

• документ, що підтверджує сплату адміністративного збору.

 

Відскановані копії документів прикладаються до заяви, після чого вона реєструється в єдиній базі даних заяв. Заяви не потрібно реєструвати лише у випадках, описаних в законі № 1952-IV, який ми згадували вище.

Ціни і терміни

Згідно із законом № 1952-IV, розмір адміністративного збору, який стягується за виконання реєстраційних дій, прив'язаний до розміру прожиткового мінімуму працездатних громадян. З січня 2021 року цей показник складає 2270 грн. У липні він зросте до 2379 грн, а в грудні 2021 — до 2481 грн.

 

У таблиці наведено розцінки за станом на січень-червень 2021 року.

 

Дія	Термін виконання	Доля від прожиткового мінімума	Розмір адмінзбору, грн
Реєстрація права власності	до 5 робочих днів	0,1	227
	2 робочих дня	1	2270
	1 робочий день	2	4540
	2 години	5	11350
Оформлення прав, відмінних від права власності	до 5 робочих днів	0,05	114
	2 робочих дня	0,5	1135
	1 робочий день	1	2270
	2 години	2,5	5675
Реєстрація іпотеки та обтяження речових прав	до 2 робочих днів	0,05	114
Оформлення прав за результатом дій нотариуса	одночасно з діями нотаріуса	0,1	227

 

Як бачите, розгляд документів і сама реєстрація відбуваються у термін до 5 робочих днів з моменту написання і подачі заявки. Але якщо заявник готовий сплатити відповідний адміністративний збір, термін реєстрації можна зменшити до:

 

• двох годин;

• одного робочого дня;

• двох робочих днів.

 

Вартість реєстрації майнових прав розраховується в індивідуальному порядку. До того ж, на неї впливає безліч факторів, таких як розташування і характеристика об'єкта реєстрації, його вартість, наявність всієї необхідної документації тощо.

 

Так, вартість реєстрації для Києва складає не менше 5000 грн, а для Київської області — щонайменше 4000 грн.

 

Нагадуємо: якщо коштів для реєстрації права власності не вистачає, ви завжди можете взяти кредит на карту в БистроЗайм!

Порядок дій

Для реєстрації майнових прав необхідно:

 

1. Звернутися до держреєстратора або нотаріуса, який сформує два примірника заяви. Кожен з примірників обов'язково візується заявником та уповноваженою особою держреєстратора або нотаріусом, потім один примірник отримує заявник, а другий подається разом з іншими документами для держреєстрації прав.

 

2. Далі державний реєстратор або нотаріус реєструє заяву в базі даних.

 

3. Після розгляду заяви та поданих заявником документів, нотаріус або уповноважена особа держреєстратора приймає рішення про задоволення заяви або відхилення реєстрації.

 

У разі позитивної відповіді, нерухомість реєструється в електронному реєстрі — туди вносяться всіх необхідні відомості. Електронний державний реєстр — єдина інформаційна система, що відповідає за обробку, зберігання і надання відомостей про зареєстровані права на нерухомість. Права власності вважаються зареєстрованими, якщо вони були опубліковані в Держреєстрі.

 

Перевірити факт реєстрації майнових прав можна самостійно. Для цього потрібно зареєструватися та увійти в Кабінет електронних сервісів і запросити відомості про зареєстровані права на нерухомість. 

 

Покрокова інструкція отримання відомостей з Держреєстру докладно описана на сайте Миністерства юстиції.