Складання шлюбного договору і його необхідність

Впевненість в свого чоловіка, взаємне кохання і дружня родина ... Це так важливо для кожного, але так як життя має безліч граней, вона складна, непередбачувана, ситуації виникають різні. Можливо саме тому в ролі своєрідної "страховки" все частіше виступає шлюбний договір.

Що це за документ? Коли вперше з'явилася практика складання шлюбного договору і чи є якісь норми його розробки? Про все це поговоримо в даній статті.

Де вперше стали складатися шлюбні договори

Вважається, що вперше норми шлюбно-договірних відносин утворилися в античній Греції. Тут було прийнято заздалегідь до весілля розподіляти режим використання всього нажитого майна і його спадщини відносно один одного і інших родичів. Свій розвиток і популярність шлюбний договір отримав і в інших країнах: Англії, Сполучених Штатах Америки, Німеччині, Франції.

В Україні перші шлюбні договори з'явилися в 20-х роках минулого століття. Саме в цей час спостерігався активний перехід власності з державної форми в приватну. Великий вплив внесли принципи життєвого устрою і пріоритети Заходу, так як спочатку життя радянської людини всіляко припиняло корисливі думки щодо сім'ї. Тоді більшості українців сама ідея укладення договору здавалося блюзнірською.

В ��аний час багато хто усвідомлює, що єдиним способом швидкого, цивілізованого і безконфліктного поділу нажитого майна (в разі необхідності), є саме складання шлюбного договору. Причому якщо ще 10 років тому документ складали жителі виключно з високим рівнем достатку, то сьогодні це практично одна шоста всіх наречених.

Шлюбний договір - юридична сторона

Отже, з точки зору юриспруденції шлюбний договір - це угода між подружжям, яке має юридичну силу. Пара може тільки планувати створення сім'ї або вже перебуває у шлюбі, документ можна скласти в будь-якому положенні. Однак закон висуває деякі вимоги:

чоловік і дружина, які мають право на складання договору, - дієздатні громадяни різної статі, які досягли віку 18 років;
укладення шлюбного договору здійснюється лише за згодою обох сторін (справа добровільна).

За допомогою шлюбного договору сім'я може встановити:

порядок поділу майна;
обов'язки і порядок користування майном;
режим розрахунку сімейних витрат.

У документі забороняється вказувати:

умови відносин з дітьми;
умови, що обмежують права людини, що знаходиться в не працездатному стані;
інші моменти, які можуть поставити одного чоловіка по відношенню до іншого в несприятливе становище чи в протиріччя із законодавством.

Документ може мати певні терміни, в залежності від яких діють конкретні умови.

Шлюбний договір набирає чинності:

після офіційного укладення шлюбу, якщо документ складений напередодні;
в момент офіційного підпису договору чоловіком і дружиною, якщо документ був складений в шлюбі.

Документ складається тільки в письмовій формі і посвідчується нотаріально. Якщо в шлюбний договір необхідно внести зміни або доповнити його новими умовами, процедуру також проводить нотаріус. А коли одна зі сторін вважає, що договір ставить його в несприятливе становище, і умови потрібно змінити, спір вирішується тільки в судовому порядку.

Коли необхідний шлюбний договір

Багато майбутніх сімей нерідко цікавляться у юристів, що спеціалізуються на сімейному праві, про те, коли слід складати шлюбний договір. Один з найпоширеніших випадків - це наявність бізнесу. Наприклад, між подружжям укладається договір, згідно з яким у разі банкрутства підприємства чи інших випадків, коли може бути застосовано судове стягнення, визначене майно повинно належати ТІЛЬКИ дружині або чоловікові. Таким чином, якщо чоловік виявляється банкрутом, частина майна його дружина все ж зможе зберегти.

Також договір може знадобитися в разі, якщо у нареченої заможні батьки, які забезпечили молодят нерухомим або / та рухомим майном, фінансовими засобами, причому вклалися здебільшого.

Коли чоловік і жінка набувають квартиру, і один з них вклав в покупку особисте майно, при розлученні житло буде ділитися навпіл, що важко назвати справедливим рішенням. Тоді шлюбний договір дозволить розділити нерухомість відповідно до розміру вкладень сторін.

Є сенс укладати шлюбний договір і в тому випадку, коли один з подружжя купує житло в іпотеку. Такі ситуації трапляються часто, наприклад, коли дружина має недостатній заробіток або навпаки. Порядок розподілу майна у разі розлучення прописується в договорі.

Тобто, шлюбний договір регулює лише майнові відносини між чоловіком і дружиною, він не стосується особистого. Наприклад, не можна вказати в документі пункт, який передбачає розлучення в разі, якщо дружина / чоловік матиме вагу вище 80 кг.

Які умови включити в документ

При складанні договору рекомендуємо:

вказувати майно, яке було у власності у одного з подружжя до весілля;
чітко визначати терміни вступу шлюбного договору в силу;
визначити порядок поділу майна у разі розлучення (або розмір компенсаційної виплати);
звертатися до досвідченого нотаріуса з хорошою репутацією.

Так чи варто складати шлюбний договір?

Шлюбний договір - це звичайний юридичний документ, який вважається вчиненою нормою в Європі, а в деяких випадках і порятунком від повного банкрутства. Згідно із законодавством, документ ні в якому разі не обмежує права людини, а навпаки, дає йому право на гідне і достатнє життя в майбутньому. При цьому разом з шлюбним договором можна говорити і про взаємну любов, так як угода є проявом турботи чоловіка і дружини один одному. Чому б не дати право на існування цього документа? Якщо ви зважилися на шлюбний договір, але вже витратили всі свої заощадження на підготовку до весілля, звертайтеся за фінансовою допомогою Бистрозайм.