15.05.2020
5353 Переглядів
У 60-х роках минулого ого століття світовими експертами був зафіксований перехід від економіки виробника до споживчої економіки. Першою країною, яка оперативно відреагувала на зміни, що відбулися, була Америка. Як результат, з'явився перший законодавчий акт на цю тему - Білль, підписаний першою особою США Джоном Кеннеді п'ятнадцятого березня в 1962 році.
Зміст:
Тоді ж було дано перше визначення слову «споживач», згідно з яким він може розраховувати на:
Трохи пізніше всесвітня організація Consumer International (СI) додала до цього переліку ще два значних моменту - про базові потреби і екологічність навколишнього простору.
Так з'явилося ідея боротьби за права споживача. Його ще називають консюмеризму, на американський манер. Вплив цього явища на світовий бізнес ринок вже багато років має неоціненно високу важливість і включає в себе наступні аспекти:
1. Виробники спрямовують усі свої сили на поліпшення якості свого продукту, використовуючи у виробництві принципи модернізації і автоматизації;
2. Компанії розробляють нові продукти, активно розширюючи асортимент і номенклатуру;
3. Лінійки продуктів створюються з урахуванням національних і релігійних особливостей локального ринку збуту;
4. Маркетингові відділи брендів створюють нові підходи до рекламним компаніям і промо акцій з метою зацікавленість потенційних клієнтів.
Українська влада не стоїть в стороні від проблеми і активно просуває цю концепцію, розробляючи сучасні законодавчі положення.
«Закон України про захист прав споживачів» має останню версію, датований двадцять третім листопада 2018 року, а вперше його «сирий» варіант побачив світ на початку дев'яностих.
Закон про захист прав споживачів створює оптимальний алгоритм взаємо відносин між кінцевим покупцем і реалізаторами товарів, виконавцями робіт і компаніями, що надають послуги. Цей документ визначає перелік свобод клієнтів і фіксує способи їх захисту, в разі спірних ситуацій. Важливо пам'ятати, що ними вважаються кінцеві клієнти, які особисто використовуються речами або послугами, але не для бізнес-цілей.
Головним регуляторним органом, який працює у зазначеній області, є Державна служба України з питань пеки харчових продуктів і захищених прав споживачів (веб сайт - www.consumer.gov.ua ). У кожному обласному центрі також працюють локальні обласні управління державної споживчої служби.
Відповідно до третього розділу вищезгаданого документа, жителі України мають можливість об'єднуватися в спеціальні некомерційні організації (наприклад, комітет із захисту прав споживачів) з метою контролю якості надання послуг і свобод клієнтів.
Якщо зробити короткий огляд, то товариство захисту прав споживачів може:
1. Дослідити характеристик і продукції, визначати рівень затребуваності на неї і проводити відповідні опитування населення;
2. Проводити тестування продукції самостійно або із зверненням до державних органів;
3. Отримувати тематичні дані від державних організацій і використовувати їх для вирішення своїх завдань;
4. Допомагати держустановам контролювати якість продукції і сервісу;
5. Консультувати людей на юридичні питання, в тому числі і для участі в судах;
6. Вносити пропозиції на предмет розробки відповідних нормативних документів або з приводу інших дій, спрямованих проти неякісної продукції;
7. Подавати позовну заяву в судові інстанції на підприємців, які не беруть до уваги ключові потреби клієнтів;
8. Інформувати українців про законодавчі акти по даній темі;
9. Сприяти доскональній співпраці міжнародного співробітництва в цій сфері.
Будь-яка служба захисту прав споживачів працює в статусі суспільної неприбуткової організації і повинна діяти по букві Закону України «Про Об'єднання громадян».
На жаль, багато покупців навіть не мають поняття про свої можливості під час придбання тієї чи іншої товарної одиниці. Саме тому вони часто згоджуються на неякісну річ тільки через негативного рішення продавця замінити його на відповідний нормам варіант. А багато і взагалі нікуди не звертаються. Але ж є вихід - захист прав споживачів, гаряча лінія на базі її організацій.
Законодавство України детально описує механізми взаємодії з представником магазинів і компаній у випадку неналежного надання послуги. І ось основні положення про те, як функціонує захист прав споживачів - повернення товару або його обмін.
Це - законний крок будь-якого клієнта, за умови дотримання певної кількості вимог:
Чек. Завжди має бути наявність друкованого або рукописного чека. З придбаннями на ринку або на вулиці з рук буде набагато складніше - немає доказової бази про факт здійснення угоди. Отже, знадобиться документ, в якому є підтвердження факту покупки і її точної дати, це може бути:
Варто враховувати, що в ситуації з договором, його пункти будуть більш законодавчо значущі.
14 днів. Другий, не менш важливий момент, це кількість днів, що пройшли після покупки. Їх має бути не більше 14-ти. Як і в будь-якій країні, українське законодавство дає саме стільки часу на прийняття рішення про доцільність придбання.
Збереження упаковки і відсутність слідів експлуатації. Дуже важливо не пошкодити куплене і зберегти його фабричну упаковку.
Причина відмови. Необхідно чітко сформулювати - це може бути «не сподобався колір», «не підійшов розмір», «передумав купувати», все що завгодно. Цю інформацію треба буде занести у відповідну графу заяви.
Якщо всі вимоги дотримані, підприємець не повинен відправити клієнта додому, не зробивши відповідних дій, що змінюють ситуацію на краще.
За статистикою, цей вид техніки є найбільш суттєвою категорією покупок, які повертаються назад в магазини. Чому? Напевно, тому що вибір великий, ціни різні - покупець може передумати або вирішити придбати щось більш актуальне.
Щоб повернути чи обміняти техніку або електроніку через зміну власних пріоритетів, важливо дотримати всі 4 пункту з попереднього розділу статті + оплатити доставку. Якщо ж мова йде про поломку або брак, то тут може бути кілька сценаріїв:
Українське законодавство визначає початок дії терміну пільгового обслуговування з моменту передачі товару його новому власнику. Якщо є договір купівлі-продажу, то там може бути написано інше, і ця інформація є пріоритетною. Протягом гарантійного періоду продавець зобов'язаний безкоштовно замінити або відремонтувати продукцію.
Якщо гарантійного талона немає, то діють наступні правила:
Якщо гарантійний час вже минув то, варто розраховувати тільки на платні послуги ремонту - в авторизованому або приватному сервісі. Після обміну або ремонту термін гарантії починає діяти заново в повному обсязі днів.
Про обмін чи повернення цієї категорії покупок цілком можливий, при дотриманні наступних умов:
Іноді продавець також звертає увагу на запах повертається речі - за правилами, його не повинно бути взагалі.
Існує ряд продукції, які не можуть бути повернені або обмінені:
Все інше можна повернути, дотримуючись простого алгоритму дій:
Повернення коштів здійснюється тим же способом - готівковим або безготівковим - як і в момент здійснення покупки. Зазвичай покупець отримує гроші в день звернення, але не пізніше, ніж через тиждень після виникнення спору.
Так що, знання законодавчої бази - це завжди гарна підмога для встановлення справедливості при будь-якій ситуації неякісно наданих послуг, не полінуйтеся розібратися!
Коментарів