Чому дешеві кредити - міф?

Дешевий кредит для жителя України - як і раніше далека мрія. Хоча фінансові аналітики і стверджують, що ринок споживчого кредитування має дуже високий потенціал, хорошого позичальника знайти все так само важко. Виною всьому - низька ліквідність кредитування, через дефіцитності якої Нацбанк регулярно «затягує гайки», що і виливається в регулярне підвищення облікової ставки. Наскільки реальн��ми є обіцянки про дешеві кредити і позики? І коли ж вони стануть для українців відчутною дійсністю?

 

 

Ефемерний барометр економічної стабільності

У нас облікова ставка позбавлена ​​будь-якого економічного сенсу, на відміну від ставки ФРС (Федеральна Резервна Система в США, яка виконує роль Центрального банку). Там за цією ставкою фінансуються банки, у нас же це просто якийсь ідеологічний символ і не більше. Нацбанк ніколи не кредитував банки з метою надати їм ресурс для кредитування економіки.

Кредити на підтримку короткострокової ліквідності комерційним банкам (так зване рефінансування) і кредити держбанків на «рихтування» держбюджету або «підкріплення» Нафтогазу не мають нічого спільного з кредитуванням ФРС. Тому вплив ставки рефінансування на рівень інфляції і курс національної валюти досить непряме і обмежене. А на ставки по депозитах вона не впливає взагалі.

Теоретики наполягають на тому, що показник облікової ставки - це барометр економічної стабільності. Практики ж доводять, що в умовах тіньової економіки (за різними оцінками вона у нас становить не менше 40-55%) такий барометр не може коректно працювати ніколи. Які вже тут дешеві кредити?

У такій ситуації ціна кредитних ресурсів формується зовсім не цифрою, встановленої Нацбанком, а такими основними визначальними факторами:

• як надійно захищені права кредиторів (це значно впливає на рівень кредитного ризику банків і відбивається на ціні самого кредиту);
• наскільки сприятливий інвестиційний клімат на поточний момент (більше або менше фінансів надходить в країну у вигляді капіталу);
• рівень «м'якості» фіскальної політики (впливає на стабільність і рентабельність бізнесу, і, відповідно, на його кредитну здатність)
• наскільки зараз «розвинена» корупція в правоохоронній та судовій системах (впливає на можливість кредиторів і позичальників захищати свої права, власність і вирішувати виникаючі суперечки цивілізованим шляхом).

В Україні, на жаль, навіть ці основні питання не вирішені остаточно, але ж на дешевизну кредитів впливають не тільки вони одні - про таке ще десятки і десятки. Ось тому-то наш кредитний ринок з дієвого інструменту фінансового забезпечення перетворюється в суцільне змагання - хто кого перший навколо пальця обведе.

 

Кредит в Україні 2018 - потрібно брати, поки дають, а не коли захочеться

Сьогодні завдання уряду - збільшувати ВВП. А для цього потрібно більш-менш масово почати видавати кредити бізнесу (особливо малому та середньому). Але інтереси всіх учасників кредитного процесу чомусь регулярно входять в «клінч».

Учасники українського кредитного процесу:

• населення (яке несе гроші в банки);
• банкіри (повинні видавати ці гроші в якості кредитів);
• позичальники (які хочуть отримати найдешевші кредити);
• держава (змушене тримати в узді інфляційні чинники, щоб забезпечити нормальне функціонування всього ланцюжка).

Спробуємо розібратися, чому ж ці інтереси ніяк не хочуть нормально збігатися.

По перше. Охочих отримати кредит - хоч відбавляй. Але їх фінансова спроможність, як то кажуть, «нижче плінтуса». НБУ інформує, що розмір номінальної заборгованості підприємств перед вітчизняними банками давно перевищив суму в 800 млрд. Грн (але ж це більше 40% ВВП). Ще при т.зв. «Стрес-тесті» в 2016 році у двадцяти найбільших банків було виявлено, що проблемними є 37% бізнес-кредитів і ще близько 15% ось-ось можуть такими ж стати.

Виходить, що у кожної другої гривні кредитів підприємствам спостерігається однозначний ризик бути неповерненої. І це було 2 роки тому! Погодьтеся, що при такому низькому якості кредитного портфеля в банків немає абсолютно ніякої мотивації нарощувати кредитування. Отримувати збитки не хоче ніхто, особливо на тлі посилення вимог до фінансової стабільності з боку регулятора - НБУ. В результаті ми зараз маємо різке падіння обсягів кредитування більш, ніж в 2 рази.

По-друге. Кредитні ресурси в Україні дійсно дорогі (в середньому понад 15%), але взяти дешевші поки що немає звідки. Українські банкіри повністю втратили фінансування з-за кордону. Будь міжнародний інвестор побоюється зв'язуватися з українською банківською системою. Дуже погану роль тут зіграла недавня «очищення», при якій безліч банків позакривали, а бізнес з приватними особами безповоротно втратили на той момент понад 300 млрд. В гривнях. У ситуації, що склалася у наших банків залишився тільки один доступне джерело - суто внутрішні ресурси. Однак спираються ці ресурси на депозити українського населення, які в результаті «банкопаду» були спішно виведені з банків і їх тепер потрібно постаратися якось повернути.

З урахуванням останніх тенденцій на фінансовому ринку (надлишкова ліквідність банків в 60 млрд. Гривень, яка зараз «пов'язана» у вигляді депозитних сертифікатів НБУ), можна сміливо очікувати, що будь-які депозитні річні ставки в гривні стануть нижче 14%, а у валюті - нижче 3%. А ось процентні ставки по кредитах, відповідно, будуть наполегливо зростати, так що питання «де дешевше взяти кредит» стає дуже актуальним.

Буквально на днях вступив в силу новий закон про кредитування, який був прийнятий ВР ще влітку (у липні-місяці), але підписаний тільки зараз. Згідно з твердженнями влади, завдяки йому на позичальників буде значно зменшена фінансове навантаження, а також знижена вартість самих кредитних ресурсів.

Економісти стверджують, що цей закон, звичайно, простимулює сферу кредитування, але ось вартості кредитів він змінити не зможе. Також він не зможе захистити позичальників від солідних штрафів у разі затримки обов'язкових платежів, а також при невиконанні прописаних в кредитному договорі зобов'язань.

Найпопулярніші серед українського населення кредити: іпотечні, на покупку нового авто і мікропозики. Причому мікропозики - найбільш затребувані і дуже прості в оформленні. До того ж вони не мають таких «підводних каменів», як іпотека та автокредитування. Тому варто розглянути детальніше саме цю останню пару.

 

Українська іпотека - «доступне» житло?

Новий закон укупі з держпрограмою «��оступне житло» викликав багато дискусій серед банкірів і фахівців з нерухомості, які відразу відзначили цілий ряд дуже спірних моментів. На перший погляд, все виглядає дуже пристойно - влада гарантує компенсацію за купується житло в 30-50% від вартості нерухомості, що купується, молоді сім'ї повинні бути щасливі і масово кинутися брати іпотечні кредити. АЛЕ! Якщо глянути на це питання «між рядків», то все виявляється далеко не так вже й райдужно. Чому?

Як стверджується в програмі, якщо громадяни відповідають зазначеним в ній критеріям, то вони можуть розраховувати на безповоротну фінансову держпідтримку (субсидію) в 30% від вартості нерухомості, що купується. Якщо ви є внутрішніми переселенцями або учасниками АТО, то для вас діють додаткові пільгові умови, які передбачаю��ь збільшення розміру безповоротної фінансової допомоги за іпотечне житло в розмірі вже 50%.

Влада обіцяє компенсацію про покупку житла з розрахунку нормативної площі в 21 м² для кожного з членів вашої сім'ї + 10,5 м² «загальносімейних». Іншими словами, розмір вашої субсидії буде залежати від площі самого іпотечного житла, яку примножать на що вказується в договорі вартість продаваного вам квадратного метра, а також процентний показник покладеної пільги. Але врахуйте, що сама програма не рятує вас від нового кредитного закону, який буде діяти у відношенні вас точно так само жорстко, як і на всіх інших.

Якщо говорити про кредитну іпотеці, то її умови дуже невигідні як для рядового, так і для більш заможного українця. Такі, начебто дешеві кредити на жи��ло, виявляються аж ніяк не дешевими, якщо ви зважитеся на іпотеку.

Іпотечний позику на даний момент можна взяти всього у 10 українських банків, у яких «низькі» річні ставки виявляються в 25% і більше.

Візьмемо як приклад сучасну «однокімнатку» з вартістю 750 тис. Грн (за звичайним кредитом зі ставкою 20%):

• Першим внеском для вас стане одноразова виплата 30% вартості житла, тобто 225 тис. Грн
• Щомісяця ви будете зобов'язані виплачувати банку понад 10 тис. Грн
• Чималі суми доведеться «покласти» на оплату податків, послуги нотаріуса, банківські комісії та страхові платежі.

Якщо ви розтягнеться користування таким кредитом на 20 років, то він обійдеться вам як мінімум в 1 млн 600 тис. Грн. Якщо ви, звичайно, опинитеся в стані його взагалі виплатити без зволікань на тлі прийнятого закону і цілковитої суто української невизначеності в день завтрашній-післязавтрашньому.

Почитайте уважно закон і ви переконаєтеся, що він спрямований на захист банків-кредиторів, але ніяк не вас. Якщо ви раптом опинитеся заборгували по кредиту позичальником, то вас запросто можуть позбавити заставного майна (і це як мінімум), адже банк тепер може подавати на стягнення рівно стільки разів, скільки буде потрібно, щоб домогтися позитивного для себе результату в суді.

 

Які небезпеки підстерігають позичальників в разі автокредитування?

В останні роки більшість українців стало цуратися автокредитування. Причому число позичок на покупку нового авто різко скоротилося навіть серед тих, хто має стабільні і досить чималі доходи на рівні офіційному. Населення стало віддавати перевагу бувшим і (найчастіше) проблемні автомобілі, які завозять до нас із сусідніх країн, ніж оформити всюди так рекламований дешевий кредит на авто. Цей вибір обумовлений більш низькою вартістю такого транспорту, а також ризиками, які неминуче супроводжують кредитну авто.

5 основних ризиків автокредитування в Україні:

• Постійне зниження курсу гривні і наростаюча фінансова нестабільність.

Через «стабільної» в останні роки інфляції і суцільних фінансових криз всередині країни, населення різко втратило інтерес до покупок в кредит будь-яких цінних речей, а особливо - нових автомобілів. Гривня нестабільна, зарплати взагалі неадекватні і ніяк не встигають за зростанням цін, а також постійно повзе вгору вартість палива змусила поточних «автокредітчіков» гостро відчути всі мінуси таких покупок. А завдяки новій кредитній законодавству дуже великий ризик прострочити кредит і позбутися як початкового внеску, так і транспорту в цілому.

• Значна переплата за кредитне авто в порівнянні з покупкою за повну його вартість.

Мало того, що вже зараз на авто потрібні поточні непомірні витрати через інфляцію, так ще позичальники змушені переплачувати за свій автомобіль-мрію мінімум удвічі більше, ніж планували спочатку. Адже річний відсоток по автокредиту становить у нас далеко не 10%, як в тій же Європі чи Штатах. Звідси і підсумкова вартість вашого авто істотно перевищить початковий цінник.

• Неможливість повноправного користування транспортом.

Це ще один не зовсім приємний нюанс українського автокредитування. Хоча на позичальника і оформляються всі необхідні документи (держномери, техпаспорт і т.п.), але позбутися від цього авто буде неможливим аж до повного погашення позики. Так що ні про які обмінах або продажах можна навіть не думати - поки не виплатите повністю автокредит, повноцінно розпоряджатися своїм транспортом ви не можете.

Та й до того ж випадки на дорозі бувають різні - якщо ваше авто розіб'ють в «мотлох» при ДТП, то страховка часто може і не покрити всіх збитків. Залишиться тільки або шукати додаткові кошти на ремонт + стабільно погашати сама позика і за ним відсотки, або ж терпляче виплачувати ваш автокредит до самого кінця, не маючи можливості навіть нічого зробити із тепер абсолютно марною купою металу у вас в гаражі.

• Нав'язливі супутні автокредиту послуги.

Під автокредит майбутньому власнику абсолютно несподівано доводиться здійснювати масу додаткових платежів, без яких оформлення позики не представляється можливим. Це і одноразова комісія, і щомісячні регулярні платежі, і комісії за перекази коштів, а також всілякі страховки. Остаточно ж «добиває» автовласників вимога здійснювати обслуговування авто строго на певних СТО, де вартість послуг виявляється просто «космічної».

Ось вам і найдешевший кредит!