Суд в смартфоні: огляд законопроекту

 

Враховуючи всеосяжний тренд діджиталізації, для нас цілком очікувано розширення «найгуманнішого суду» з уже звичної моделі «електронного» — у формат «в смартфоні». Так, на сайті Президента України 11 травня 2021 року було опубліковано указ №189/2021 «Про річну національну програму під егідою Комісії Україна — НАТО на 2021 рік», яким передбачено повноцінне впровадження єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до 2025 року. Крім того, вищезазначеним указом передбачено укрупнення інформаційних систем з метою реалізації концепції електронного суду у 2021 році.

 

Ця новина сколихнула цілу медіа-бурю і спровокувала масу мемів про «суд у смартфоні». Нижче деякі з них.

 

 

 

 

Що таке е-суд

У той час як «БыстроЗайм» видає кредити готівкою і на картку з 2011 року, система «Електронний суд» працює з 2018 року. Е-суд являє собою підсистему Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, яка спочатку була покликана забезпечувати обмін електронними документами між судами, правоохоронними та судовими органами, а також іншими учасниками судового процесу.

 

Та «Електронний суд» й досі, тобто три роки після старту проекту, функціонує лише у базовому обмеженому форматі. Максимум доступний учасникам судового процесу - це можливість подавати до суду електронні процесуальні документи (позовні заяви, відгуки, клопотання тощо).

Навіщо потрібен е-суд

Впевнені, це цілком логічне питання, яке вже напевно виникло в голові і у юристів, і звичайних громадян. Розробники обіцяють нам досить широкий спектр послуг і можливостей. Розглянемо їх детальніше.

 

Планується, що за допомогою сервісу можна буде не тільки подавати позовні заяви та інші процесуальні документи в електронній формі, а й відстежувати статус їх розгляду в суді. Корисним бонусом стане і можливість онлайн вносити судовий збір та інші платежі. Тобто більше не доведеться шукати найближче банківське відділення, вручну заповнювати квитанції й відстоювати черги у касу.

 

Більш того, кожен користувач через особистий кабінет отримує доступ до розширеного функціоналу:

 

1. Оперативно відстежувати інформацію про документи по справі, подані іншими учасниками;

 

2. Здійснювати моніторинг судових актів (визначень, протоколів, рішень), які виносяться у ході судового розгляду й впливають на стан розгляду справи;

 

3. Отримувати веб-посилання на вже сформовані судом процесуальні акти: рішення, повістки тощо.

 

Важливо, що система спрямована не тільки на оптимізацію роботи суду, вона істотно заощадить час (і гроші!) учасників, адже фактично відпаде необхідність відстоювати годинні черги у канцелярії або на пошті, відправляючи кореспонденцію сторонам. 

 

Просто уявіть, як легко буде ознайомлюватися з матеріалами справи у будь-якій точці світу лише за допомогою смартфона. Уявили?.. Шкода, що наразі це лише мрії.

Е-суд сьогодні

 

Безперечно, вже сьогодні платформа «Електронний суд» спрощує життя сторін — відправка документів займає 10 хвилин, а не кілька годин. Раніше тільки на формування копій комплектів документів та їх подання через канцелярію можливо було витратити півдня.

 

Втім, користувачі не поспішають віддавати перевагу електронному формату, адже поруч з плюсами є й мінуси: 
 

• Не всі суди підключені до системи «Електронний суд». Причина банальна. Як виявилося, навіть у судовій системі державне  матеріально-технічне забезпечення низьке. І нормального доступу до мережі Інтернет все ще не мають багато судів;
   

• Недовіра суддів. Як не прикро, та навіть при подачі електронних позовних заяв, судді зобов'язують подавати паперову форму, або зовсім відмовляються приймати електронний документ до розгляду;
   

• Багато хто відзначає «кострубатість» системи — вона зависає й «викидає» з особистого кабінету на середині процесу завантаження, при цьому матеріали не зберігаються, і виникає потреба все робити спочатку. 

 

На шляху електронного суду став не тільки дефіцит оргтехніки, повільний сайт й незручний інтерфейс, а й системний текстовий редактор, про який складають легенди — він “не дуже” не лише візуально, але й зависає у найпотрібніший момент, не приймаючи завеликий (на його думку) документ. Чи варто дивуватися, що меми про електронний суд з'являються у мережі так само швидко, як гриби в осінньому лісі після дощу. 

Відмінність «Суду в смартфоні» від «Електронного суду»

Якщо ви ще не заплуталися в цих двох схожих термінах, то ми вже трохи так. Тому поспішаємо внести ясність. Як ми з'ясували вище, наразі учасники судового процесу можуть направляти один одному документи електронним способом через платформу «Електронного суду», отримувати судові повістки електронною поштою та через смс, брати участь у відеоконференціях. 

 

Виходить, головною відмінністю є регулювання всього цього окремим Законом України та поява спеціалізованого мобільного додатку «Суд у смартфоні», як доповнення до «Електронного суду».

 

Експерти заявляють, що цифровий процес побудови електронного суду непростий, і передбачає перезавантаження головного суддівського органу — Вищої ради правосуддя, який, у свою чергу, і повинен виступати замовником е-суду. Технічну реалізацію проекту прогнозовано довірили Міністерству цифрової трансформації. Все ще є надія, що молоді амбітні фахівці доведуть додаток до ідеалу, і «Суд у смартфоні» стане повноправним учасником усієї системи. 

Як «Суд у смартфоні» мінімізує корупцію

Подібне питання фігурує в обговореннях, та однозначної відповіді на нього не існує. Наразі нам складно уявити, що «Суд у смартфоні» значно скоротить корупцію в судовій системі, та віримо, що певні зрушення відбудуться.

 

Наприклад, подача та реєстрація заяви. У таких випадках присутні зловживання з боку судді і навіть учасників процесу. Чи категорично вирішать це технології? Невідомо. Лякає одне — проблема корупції може плавно трансформуватися у хакерство, коли система вирішення спору лише об'єкт злому. 

 

Інша теорія щодо уникнення корупційних ризиків у процесі спілкування з судом має на увазі мінімізацію особистого контакту, фактично фізичної деперсоніфікації особи. Простими словами, скорочується кількість персональних контактів учасників процесу зі співробітниками суду, а відтак і  можливостей домовитися про «зручне» судове рішення.

Коли запрацює «Суд у смартфоні»

Хочеться вірити, що реалізація концепції «Суду в смартфоні» може втілитися у життя вже найближчим часом, та що ми маємо у перспективі? Які проблеми слід усунути вже сьогодні?

 

Користувачі системи «Електронний суд» об'єктивно звертають увагу на відсутність повноцінного функціоналу, тож говорити про реальне перенесення її у формат смартфона зарано, адже для початку слід вибудувати фундаментальні алгоритми процесів.

 

Мова навіть не про візуально приємний інтерфейс. Сьогодні, перш за все, необхідно підключити всі суди до електронної системи і створити зрозумілу користувачеві платформу. При цьому державі не треба винаходити велосипед — електронні системи вирішення спорів успішно працюють на сайтах E-Вау, Amazon або PayPal, онлайн-принцип яких можна взяти за основу.

 

Безперечно, «Суд у смартфоні» оптимізує роботу суду, спростить життя адвокатів й забезпечить доступ до правосуддя пересічному громадянину. Та казати про райдужні перспективи реалізації наразі зарано, адже в наших судах елементарно немає необхідного обладнання, а скасування засідання через «у нас покрали кабелі» звучить для учасників вже звично.

Зарубіжний досвід реалізації е-суду

Подібною діджиталізацією можуть похвалитися вже багато країн світу. Хоча сама інновація вельми витратна для бюджету, вони вірять в її окупність. І це працює.

 

Першою країною, яка спробувала перейти на систему електронного документообігу, стали США ще у 1971 році. Щоправда, тоді система не запустилася, на неї чекало десятирічне доопрацювання. Пізніше американців порадувала система відкритого доступу до судових електронних записів Public Access to Court Electronic Records (PACER). 

 

Сьогодні цей державний експеримент трансформувався в успішний проект, який приносить колосальний прибуток державі. Реєстрація на платформі доступна кожному. А ось за роздруківку документів доведеться заплатити — від восьми центів до двох з гаком доларів (залежно від загальної вартості замовлень).

 

Дещо пізніше до подібної цифрової трансформації прийшла Європа. Наприклад, Литва запропонувала своє бачення електронної судової платформи, де учасники можуть шукати публічні рішення, протоколи, повідомлення про справи, що розглядаються; формувати і відправляти онлайн електронні процесуальні документи; ознайомитися з матеріалами справи і навіть слухати записи судових засідань.

 

Найбільш вражаючою можливістю є допустимість ведення повноцінної електронної справи. Тобто, всі матеріали справи існують в електронному форматі, а сторони, і в тому числі суддя, створюють і подають виключно цифрові документи, що розглядаються в процесі як оригінальні. Якщо документ має фізичну форму — його просто переводять в електронний формат. Важливо, що всі сторони судового процесу можуть отримувати цифрові документи від суду лише після реєстрації на порталі. Все швидко, зрозуміло і легко.

 

Ще подібним позитивним досвідом може похвалитися Німеччина, де за якихось 10 років було реалізовано систему правосуддя у цивільних судах. Уявляєте, від подачі документів до винесення рішення — все відбувається в електронному вигляді! А найцікавіше, за допомогою особистого кабінету можна оскаржувати документи і вступати у повноцінні дискусії по справі.

Висновки

Як бачимо, навіть найрозвиненіші країни пройшли нелегкий шлях по впровадженню системи електронного суду. Для України все тільки починається.

 

На жаль, повноцінне функціонування «Електронного суду» на сьогодні бачиться уявною державною утопією. Але є надія, що стрімкий процес розвитку інформаційно-комунікаційних технологій суттєво наблизить реалізацію електронного судочинства і, зокрема, «Суду в смартфоні».